Що таке алергічний риніт (алергічний нежить) і чим він відрізняється від ГРВІ
Не буде перебільшенням сказати, що алергічний риніт (нежить) є глобальною проблемою всього людства, оскільки на нього страждає приблизно 20–40% населення земної кулі. Це захворювання зазвичай з’являється ще у дитинстві у спадково схильних до нього людей і стає хронічним. Без правильного та своєчасного лікування алергічний риніт прогресуватиме і може спричинити серйозні ускладнення.
Алергічний риніт – що це таке і в чому його небезпека?
Алергічний риніт – це запалення слизової оболонки носа після її контакту з найдрібнішими, невидимими для людини алергенами. Коли такі речовини потрапляють з повітря на слизові оболонки дихальних шляхів та очей, у чутливих людей активізуються захисні клітини імунної системи, але працюють вони неправильно – надто активно. Тому вивільняються численні біологічно активні речовини, що спричиняють симптоми алергії. Найвідоміша серед цих речовин – гістамін, медіатор (провокатор) алергії. Гостра фаза алергічної реакції у вигляді нежитю може початися вже за кілька хвилин після потрапляння алергену на слизову оболонку носа, а пізня фаза – за 6–24 години.
У багатьох людей алергічний риніт значно знижує якість життя – заважає повноцінно навчатися, працювати, відпочивати, нормально спати. Якщо не лікуватися, то можливі такі ускладнення, як запалення придаткових пазух носа (синусит – гайморит, фронтит), вуха (отит), очей (кон’юнктивіт). Утворення носових поліпів, які видаляють хірургічним шляхом, – це також результат того, що людина роками мала алергічний риніт, але нічого не робила для встановлення над ним контролю. Ще одна небезпека, пов’язана з алергічним ринітом, – розвиток на його тлі бронхіальної астми з сильним кашлем та тяжкими нападами задухи.
Причини появи алергічного риніту
Чому організм стає сприйнятливим до алергенів, чому імунна система неправильно реагує на звичайні і взагалі-то безпечні речовини, точно не відомо. Даються взнаки спадковість, надмірне застосування засобів гігієни та побутової хімії для «стерилізації» будинку, особливості цвітіння рослин у певному регіоні тощо.
Містяни частіше страждають на алергічний риніт і особливо поліноз, ніж сільські жителі. Ймовірно, це пов’язано з поганою якістю повітря у мегаполісах. Так, навіть у межах регіону, тобто при однаковій концентрації алергенів у повітрі, симптоми полінозу у 4-6 разів частіше виникають у жителів міст, де повітря більш забруднене промисловими викидами та вихлопами автотранспорту.
Безпосередня причина алергічного риніту – це переважно такі найпоширеніші алергени:
- Продукти життєдіяльності кліщів домашнього пилу.
- Пилок квітучих рослин – дерев (переважно навесні), злакових трав (влітку), бур’янів (з літа до пізньої осені).
- Плісняві гриби, таргани.
- Шерсть, лупа та екскременти домашніх тварин.
- Професійні та харчові алергени.
Причинами, що сприяють розвитку та прогресуванню алергічного риніту, можуть бути інфекції, тютюновий дим, промисловий та інший пил, косметичні, мийні засоби, холодне повітря тощо.
Симптоми алергічного риніту
Незалежно від того, які саме алергени впливають на різних людей, симптоми алергічного риніту завжди однакові:
- Рясні рідкі виділення з носа.
- Часте чхання.
- Закладеність носа, утруднення носового дихання.
- Печіння та свербіж у носі, зниження нюху.
- Можливе відчуття розпирання, біль у придаткових пазухах носа, вусі.
- Почервоніння очей, свербіж у них.
- Кашель, особливо вранці.
Ці симптоми зазвичай зберігаються тривалий час, кілька тижнів, якщо алергічний риніт пов’язаний з сезонними алергенами – пилком квітучих рослин. Такий різновид алергічного риніту (поліноз) має тенденцію до прогресування. Якщо у людини виник нежить як реакція на пилок однієї рослини, але вона не лікується, то наступного сезону поліноз можуть зумовити вже кілька рослин у період з березня по жовтень.
У деяких людей алергічний риніт епізодичний, а у багатьох – цілорічний, оскільки його спричиняє алергія на кліщів побутового пилу, шерсть домашніх тварин, плісняву тощо. У разі припинення контакту з алергенами та під впливом лікування симптоми зменшуються або зникають. Коли алерген знову починає діяти, знову виникає загострення.
Відмінність алергічного риніту від ГРВІ
Алергічний риніт легко сплутати з нежитем, що може супроводжувати початок ГРВІ. Симптоми практично ті самі, хіба що немає підвищення температури тіла. Однак через 2-3 дні з’являється характерна відмінність: якщо риніт спричинений алергією, то вони не змінюються, а спровоковані вірусною інфекцією – зменшуються, дихання трохи полегшується, виділення з носа вже не такі рідкі та часті.
До алергічного риніту не можна ставитися легковажно, як до нежитю при ГРВІ, що може минути за тиждень. Алергічний риніт може припинитися лише на певний час, якщо немає впливу алергенів, а потім, при черговому контакті з речовинами-провокаторами, він з’явиться знову.
Лікування та профілактика алергічного риніту
Цілком вилікувати алергічний риніт складно, оскільки це хронічне захворювання. Навіть за відсутності симптомів у пацієнтів постійно триває мінімальний запальний процес, що посилюється при подальших контактах з алергенами.
Для комплексного лікування необхідно:
- Припинення або зменшення контакту з алергенами.
- Застосування медикаментозних препаратів (фармакотерапія).
- Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ).
Повністю усунути контакт пацієнта з алергенами важко, але реально зменшити їх кількість на слизових. Цього можна досягти за допомогою частого промивання носа сольовим розчином, наприклад, після перебування на вулиці під час цвітіння небезпечних рослин або в приміщенні, де багато пилу. Такий захід для багатьох людей може стати доброю профілактикою.
До препаратів першої лінії, призначених для лікування алергічного риніту, належать глюкокортикостероїди для носа. Так, мометазону фуроат впливає на механізм розвитку цього захворювання та сприяє усуненню його симптомів. Випускається він у формі спрею для носа. А для внутрішнього прийому знадобляться сучасні антигістамінні препарати (без снодійного ефекту).
Суть методу АСІТ полягає у «навчанні» імунної системи правильно реагувати на алергени. Для цього лікар-алерголог вводить їх пацієнту в дозах від мінімальної до максимальної підшкірно або у вигляді крапель, таблеток. Це може допомогти позбутися алергічного риніту або зменшити його прояви. Проводять АСІТ, коли немає гострих симптомів захворювання.
Спрей від алергічного риніту
В аптеках дуже великий асортимент крапель та спреїв від нежитю. Усі вони мають місцеву судинозвужувальну дію (оксиметазолін, ксилометазолін). Такі препарати призначені для застосування при риніті, пов’язаному з ГРВІ. Вони швидко, через кілька хвилин, усувають набряк слизової оболонки та відновлюють носове дихання, що допомагає покращити відтік слизу з приносових пазух та знизити ризик синуситу (гаймориту, фронтиту, етмоїдиту). Застосовувати їх можна протягом 3-5 днів.
Нежить, спричинений алергією, триває набагато довше. І в лікуванні алергічного риніту такі препарати не використовують або використовують також дуже короткий час. Якщо застосовувати їх тривалий період, то алергічний риніт може перейти у постійний, а у слизовій оболонці носа почнуться незворотні атрофічні зміни.
Спрей для носа при алергічному риніті – це препарат, що містить глюкокортикостероїд (наприклад, мометазону фуроат). Він впливає саме на алергічне запалення, зменшує його та його симптоми. Ефект після застосування глюкокортикостероїду розвивається повільно, лише через 7–12 годин людина відчуває покращення свого стану. А от зберігається такий ефект довго, тому зазвичай спрей від алергічного риніту цього класу застосовують раз на день.
Чим лікувати нежить у кожному конкретному випадку – вирішує лікар. Будь-який препарат має чіткі показання, протипоказання та побічні ефекти. Враховувати їх необхідно, адже алергічний риніт – серйозне хронічне захворювання, схильне до рецидивів та прогресування.
Джерела:
- Охотнікова О.М. , Гладуш Ю.І. , Бондаренко Л.В. та ін. Алергічний риніт у дітей: нагальні питання діагностики і терапії // Дитячий лікар, 2015, №8 (45), с. 14-26.
- Зайков С.В., Гришило П.В., Варицька Г.О., Гришило А.П. Локальний алергічний риніт як окремий фенотип захворювання: клініка, діагностика, лікування // Здоров’я України, 2019, №6, с. 58-60.
- Електроний ресурс: Фармацевтична енциклопедія (https://www.pharmencyclopedia.com.ua).
